У жовтні 2021 року стався надзвичайний астрономічний феномен, відомий як «викид корональної маси», який кинув величезну кількість сонячної плазми на Землю.
Ця подія, яка вивільняє заряджені газоподібні частинки з сонячної поверхні, може вплинути на системи зв’язку Землі, коли вона взаємодіє з магнітним полем нашої планети.
побачити більше
НЕЙМОВІРНО: крокодилів витягують з-під тротуару в…
СТРАХ: пес наїхав на гольф-карі на 4-річну дитину в…
(Зображення: Pixabay/Playback)
Подія була детально вивчена дослідниками протягом останніх двох років, і Результати цих аналізів нещодавно були опубліковані в науковому журналі Geographical Research Листи.
Особливість космічної події полягає в синхронності, з якою сонячні частинки досягли не лише Землі, але й Місяця та Марс, одночасно.
Інформація про цю одночасність була отримана за допомогою зондів і космічного обладнання, з акцентом на Марсохід NASA Curiosity та орбітальний апарат ExoMars Trace Gas Orbiter (TGO) Європейського космічного агентства (ESA) англійська).
Такі пристрої дозволили отримати більш чітке та повне уявлення про явище, надаючи дані цінні для розуміння впливу сонячного вітру на магнітні поля та поверхні планет залучений.
Ця космічна подія стала 73-ю за рахунком з 1940 року і являє собою важливий прогрес у розумінні взаємодії між Сонцем і планетами Сонячної системи.
Примітно, що Земля, захищена своїм магнітним полем, змогла стримати найбільш шкідливі наслідки цього викиду корональної маси, тоді як Місяць і Марс, позбавлений цього магнітного захисту, зазнав більш прямих ударів.
Явище також виявило унікальні характеристики Марса, хоча червона планета не має такого сильного магнітного поля, як Земля.
Це означає, що він має атмосферу, яка уповільнює радіоактивні частинки, мінімізуючи шкоду, спричинену сонячними явищами такого типу.
Важливо розуміти вплив сонячні спалахи не лише для наукових досліджень, а й для майбутніх досліджень космосу та пілотованих місій.
Jingnan Guo, провідний автор дослідження, підкреслює важливість цих висновків для розвитку захисних заходів у майбутніх людських місіях, особливо тих, які спрямовані на поверхню місячний.
Хоча одночасність не була точною через великі відстані та обмеження швидкості світла, цей історичний запис стане свідченням заплутаної мережі явищ, які формують нашу систему сонячний.
